Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 922/2836/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМаріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих)на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі№ 922/2836/14 Господарського суду Харківської областіза позовомМаріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих)до1) Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, 2) Головного управління державного казначейства України у Харківській областіпростягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення за рахунок державного бюджету через Головне управління державного казначейства України у Харківській області на користь Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" Українського товариства глухих 355366,14 грн збитків, спричинених неналежним виконанням своїх обов'язків щодо стягнення за судовим наказом за №53/230-09 від 15.12.2009 грошових коштів на загальну суму 355753 грн.

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2014 (суддя Лавренюк Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 (судді: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Могилєвкін Ю.О.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статей 33, 43, 11112 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 у справі № 53/230-09 стягнуто з ТОВ "Еко Інстал Україна" на користь МВП "Азовреле" (УТОГ) 355753,00 грн збитків, 3642,53 грн державного мита та 315,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 359710,53 грн.

На виконання цього рішення Господарським судом Харківської області був виданий наказ від 15.12.2009 № 53/230-09 про стягнення з ТОВ "Еко Інстал Україна" на користь МВП "Азовреле" (УТОГ) 355753,00 грн збитків, 3642,53 грн державного мита та 315,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.02.2010 Червонозаводським ВДВС Харківського МУЮ винесено постанову № 17062168 про відкриття виконавчого провадження №17062168 з виконання наказу №53/230-09 від 15.12.2009.

В ході виконавчого провадження №17062168 з боржника - ТОВ "Еко Інстал Україна" на користь на користь стягувача - МВП "Азовреле" (УТОГ) було списано 386,86 грн.

Постановою Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.10.2010 наказ Господарського суду Харківської області від 15.12.2009 № 53/230-09 був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника (ТОВ "Еко Інстал Україна"), на яке можливо звернути стягнення, та безрезультатністю вжитих державним виконавцем заходів щодо розшуку такого майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2010 у справі № Б-50/218-10 відкрите провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Еко Інстал Україна".

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2010 у справі №Б-50/218-10 боржника - ТОВ "Еко Інстал Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника.

Ліквідатором в газеті "Голос України" № 1/5001 від 05.01.2011 здійснена публікація оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2012 у справі №Б-50/218-10 ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Еко Інстал Україна", провадження у справі припинено.

На підставі заяви стягувача державним виконавцем Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ повторно винесено постанову від 22.09.2011 про відкриття виконавчого провадження № 28868050 по наказу Господарського суду Харківської області від 15.12.2009 № 53/230-09.

Постановою Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2013 наказ Господарського суду Харківської області від 15.12.2009 № 53/230-09 повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

МВП "Азовреле" (УТОГ) звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2014 у справі № 53/230-09 (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 16.06.2014 про внесення виправлення в резолютивну частину ухвали від 19.02.2014) скаргу МВП "Азовреле" (УТОГ) на дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ задоволено, визнано бездіяльність посадових осіб Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції в ході виконавчих проваджень за №17062168 від 02.02.2010 та №28868050 від 22.09.2011, які були відкриті на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 15.12.2009 у справі № 53/230-09 - протиправною.

Посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій відповідача-1 наказ господарського суду у справі №53/209-09 від 15.12.2009 не виконаний і можливість цього виконання втрачена, чим позивачеві заподіяно збитки, Маріупольське виробниче підприємство "Азовреле" (Українське товариство глухих) звернулося до суду з позовом у даній справі.

Таким чином, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога МВП "Азовреле" УТОГ до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення з Державного бюджету України 355366,14 грн збитків, спричинених неналежним виконанням своїх обов'язків щодо стягнення за судовим наказом за №53/230-09 від 15.12.2009 грошових коштів на загальну суму 355753 грн.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно із статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, норма ст.1174 ЦК України допускає настання відповідальності за завдану шкоду незалежно від наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як вина.

При цьому, факт неправомірності (незаконності) дій (бездіяльності) державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Разом з тим, у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо (п.9 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Скеровуючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди належним чином не досліджували, чи здійснив державний виконавець передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, в тому числі, виконавчі дії щодо виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2015, якою попередні судові акти скасовані та дану справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду, звернуто увагу судів попередніх інстанцій на те, що суду належить встановити, чи могло бути рішення господарського суду від 23.11.2009 у справі №53/230-09 фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання (до порушення провадження у справі про банкрутство), зокрема, чи мав боржник будь-яке майно, достатнє для виконання судового рішення, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника, що має важливе значення при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно акту вилучення виконавчих проваджень для знищення, на підставі розпорядження начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції № 13-03-01 від 16.01.2014, виконавче провадження за наказом № 53/230-09 від 15.12.2009 знищено через закінчення строків його зберігання.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявний в матеріалах справи лист Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції №19/35664 від 21.09.2011, встановили, що у зв'язку з тим, що на виконанні Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна", на підставі акту прийому-передачі виконавчого провадження, виконавче провадження №17062168, відкрите за наказом від 15.12.2009 №53/230-09, 23.02.2010 було передано в провадження заступника начальника відділу Здоровко О.І.

Згідно даного листа, в рамках зведеного виконавчого провадження Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було вжито наступні виконавчі дії, а саме: 19.10.2009 з метою розшуку майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, направлено запити до Державного земельного кадастру, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління статистики в Харківській області, Харківської міської інспекції держтехнагляду та ВДАІ з обслуговування Червонозаводського району м. Харкова.

На підставі отриманих відповідей від Харківської міської інспекції держтехнагляду, ВДАІ з обслуговування Червонозаводського району м. Харкова, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", Центру державного земельного кадастру, згідно даного листа, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" будь-якої техніки, автотранспортних засобів та права власності на об'єкти нерухомого майна, права власності чи користування землею не зареєстровано.

За таких обставин суди дійшли висновку, що дії Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо розшуку майна боржника були вчинені в 2009 році, тобто ще до того, як наказ від 15.12.2009 № 53/230-09 був приєднаний до зведеного виконавчого провадження та після такого приєднання більш ніж півроку дії щодо розшуку майна боржника державним виконавцем не проводились, в той час як згідно з пунктом 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що даний факт може бути підставою для доказування бездіяльності державної виконавчої служби як незаконної, але в межах даної справи істотне значення для правильного вирішення спору має значення те, що навіть станом на момент прийняття зазначеного вище рішення у боржника вже було відсутнє майно, на яке можливо було звернути стягнення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При вирішенні спору суди також прийняли до уваги, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав жодного доказу, який свідчив би про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Інстал Україна" належного йому майна, на яке можливо було б звернути стягнення в межах примусового виконання рішення у справі №53/230-09, а тому суди дійшли висновку щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) державної виконавчої служби та наявністю у відповідача збитків у розмірі невиконаного рішення суду.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що судом першої інстанції при новому розгляді справи враховано вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності, прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке залишено без змін постановою апеляційної інстанції.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №922/2836/14 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил